Принтери етикеток

Принтери етикеток потрібні, щоб друкувати штрихкоди, ціники, наклейки на посилки й маркування для складу. Обирати варто не за брендом, а за завданням: що саме ви клеїте, на якому розмірі й скільки цього щодня.

На що дивитись

• Технологія друку. Термодрук працює без стрічки, тому дешевший в обслуговуванні. Але надпис з часом тьмяніє від тепла й світла, тож він підходить для кур'єрських наклейок і короткого зберігання. Термотрансферний друк потребує стрічки, зате результат стійкіший, і його беруть для маркування товару та складу.
• Роздільна здатність. 203 dpi вистачає для штрихкодів і звичайного тексту. 300 dpi і вище потрібні для дрібного шрифту, логотипів і маленьких етикеток.
• Ширина друку й етикетки. Моделі до 50 мм підходять для ціників і малих наклейок, а транспортні етикетки зазвичай потребують від 100 мм. Якщо наклейки дрібні, перевірте ще й мінімальну ширину етикетки.
• Швидкість. Для кількох десятків етикеток на день вона не критична, а для відвантажень сотнями краще брати моделі зі швидкістю від 150–200.
• Підключення. USB є майже скрізь. Ethernet і RS232 потрібні для мережі та складських систем, а Wi-Fi і Bluetooth зручні, коли друкуєте зі смартфона чи ноутбука.

Компактні NIIMBOT добре підходять для дрібних наклейок удома й в офісі. TSC, Godex, Zebra, Citizen чи SATO частіше обирають для складів і постійного навантаження. X-PRINTER, HPRT і Gprinter зручно розглядати для невеликих торгових і складських завдань.

Типові помилки: взяти термодрук для етикеток, які мають зберігатися місяцями, не звірити ширину рулона з можливостями принтера і не перевірити сумісність з обліковою програмою (багато систем працюють з мовами команд ZPL чи TSPL). Якщо наклейок багато, подумайте про відокремлювач: він економить час.