Франц Верфель — німецькомовний австрійський письменник, поет-експресіоніст, драматург і прозаїк. Лауреат премії Франца Ґрільпарцера (1926), Державної премії Чехословаччини (1927), премії ім. Фрідріха Шиллера (1930). Публікувався в експресіоністських журналах «Білі аркуші» і «Дія», майстер воєнної лірики. Твори Ф. Верфеля — це поєднання ідей марксизму, теософії і буддизму. Визнання Верфель здобув після публікації роману «Верді» (1924). У сюжеті автор зіштовхує двох антагоністів оперної сцени: Джузеппе Верді і Ріхарда Вагнера. Верфель звертався і до теми геноциду вірмен у романі «Сорок днів Муса-Дага» (1933).
До уваги читача — два твори Ф. Верфеля, вперше перекладені українською мовою. «Винен не вбивця…» — історія складних стосунків батька й сина, багаторівнева сповідь без каяття, яка змушує задуматися над вічними питаннями взаємин батьків і дітей та над тим, наскільки важливими є враження дитинства для подальшої долі людини. «Зустріч випускників» — роман на більш ніж актуальну сьогодні тематику: про природу і витоки булінгу як явища у соціумі юних гімназистів, наслідком якого стають кілька зламаних доль. Обидва твори — глибоко психологічні і змушують задуматися про формування моральних цінностей звичайних людей.
−9%
