Для комп'ютера

Стабілізатор для комп'ютера потрібен там, де напруга в розетці «гуляє»: просідає ввечері, стрибає після відновлення світла, а лінія довга або стара. Блок живлення ПК невеликі відхилення витримує, а от глибокі просадки й стрибки вгору небезпечні для БЖ, материнської плати та накопичувачів.

На що дивитись

• Потужність. Навантаження рахуйте у ватах, а не у ВА. У назвах моделей, наприклад «2000 VA/1600W», це різні цифри. Беріть із запасом близько 30% над споживанням ПК разом із монітором.
• Діапазон вхідної напруги. Мінімальний поріг у моделях з підбірки — від 100 до 185 В, максимальний — 255–280 В. Якщо вдома напруга падає до 150–160 В, стабілізатор із порогом 185 В просто вимкне навантаження. Для слабкої мережі шукайте поріг 140 В і нижче.
• Точність стабілізації. Для більшості домашніх ПК вистачає 7–10%. Варіанти з 3% дають рівнішу напругу, якщо техніка чутлива.
• Індикація. Світлодіоди показують лише стан, а LCD-дисплей або цифровий індикатор — реальну напругу на вході й виході.
• Підключення. Для кімнати зручна вилка з розетками на корпусі, клемна колодка потрібна для встановлення у щиток.

Компактні моделі до 1,5–2 кг легко поставити під стіл або на полицю. Важчі, від 4 кг і більше, зазвичай потужніші й підійдуть, якщо до стабілізатора підключені ще й інші пристрої. Серед брендів тут Europower, REAL-EL, Conter, Defender, Powercom і PowerWalker.

Найчастіша помилка — вважати, що стабілізатор рятує під час відключення світла. Він цього не робить: ПК вимкнеться. Якщо потрібно встигнути зберегти роботу, потрібен ДБЖ або зв'язка зі стабілізатором. Друга помилка — брати «на 1000» для ігрового ПК з потужною відеокартою.