ПРО КНИЖКУ «ЕКОНОМІКА НА ТАРІЛЦІ» ХА-ДЖУНА ЧАНҐА Відомий економіст Ха-Джун Чанґ запрошує вас на кухню. Гостинний автор обожнює готувати, а ще цінує різноманіття — як у смаках та ароматах, так і в теоріях та ідеях. Тож кухня — чудове місце для експериментів зі стравами та захопливих історій про розвиток кулінарних підходів й економічних концепцій у різних куточках світу протягом століть.
Не секрет, що смаки людей відрізняються. Але ми часто не усвідомлюємо наскільки. Як вам авокадо на десерт? А в Бразилії його їдять із цукром. Як вам підсолоджений томат? А в Південній Кореї він вважався смаколиком, як хурма. Розповідаючи про кулінарні вподобання різних народів, автор ознайомлює нас з історією винайдення технологій і становлення нових інститутів, які змінили світ. Зокрема, ви дізнаєтеся, чому патентна система спершу стимулювала інновації, а тепер стала перепоною для прогресу, як любов європейців до спецій сприяла появі акціонерних товариств та за яких умов транснаціональні корпорації створюють нову промисловість у країнах, що розвиваються, або навпаки — перетворюють їх на «бананові республіки».
Про автора
Ха-Джун Чанґ — відомий корейський економіст, колумніст газети Guardian, викладав економіку в Кембридзькому університеті. Спеціалізується на проблемах економічного розвитку, консультував Світовий банк і Європейський інвестиційний банк.
Інші книги автора:
- «Погані самаряни. Міф про вільну торгівлю та невідома історія капіталізму», Ха-Джун Чанґ, «Наш Формат», 2023 рік
- «23 прихованих факти про капіталізм», Ха-Джун Чанґ, «Наш Формат», 2018 рік
- «Економіка. Інструкція з використання (оновл. вид.)», Ха-Джун Чанґ, «Наш Формат», 2023 рік
Відгуки на видання
«економіка на тарілці. пояснення складних процесів на звичайних продуктах» «В «Економіці на тарілці» Чанґ використовує особливий підхід до двох своїх улюблених тем — їжі та економіки». Кларісса Хайман, Literary Review
Чарівна суміш їжі, історії та економіки. Тімоті Спектор, британський епідеміолог
Цитати з книги ха-джуна чанґа Британська гастрономічна культура в 1980-х роках була, якщо описати одним словом, консервативною, до того ж у найгірших своїх проявах. Британці не їли нічого для них не знайомого. Вони ставились до їжі, яку вважали іноземною, з майже релігійним скептицизмом і відразою на інтуїтивному рівні. Крім цілком англізованої і зазвичай жахливої якості китайської, індійської й італійської кухні, неможливо було знайти щось інше, хіба що їхати до Сохо або в ще якийсь вишуканий район Лондона. Уособленням британського харчового консерватизму для мене стала мережа Pizzaland, яка в ті часи буйно квітнула, а тепер пішла в забуття. Усвідомлюючи, що піцу на туманному Альбіоні можуть болісно сприймати як «іноземну» страву, цей заклад заманював відвідувачів, пропонуючи в меню опцію «піца, притрушена запеченою картоплею».
У конфуціанських країнах люди багато інвестували в освіту, і не тому, що Конфуцій звеличував ерудицію, а тому що земельна реформа та інші політичні рішення, впроваджені після Другої світової війни, підвищили рівень соціальної мобільності й у такий спосіб повернули країну до отримання знань. Усупереч тому, що конфуціанство було офіційною державною ідеологією протягом кількох століть, а також незважаючи на колонізацію Південної Кореї іншою конфуціанською державою, рівень грамотності населення станом на 1945 рік, коли японські колонізатори залишили країну, становив лише 22%. Приблизно в той самий час грамотність у буддійському Таїланді була на рівні 53% (1947 рік), у християнських Філіппінах — 52% (1948 рік) і в переважно мусульманській Малайзії — 38% (1947 рік).
Було б нерозумно заперечувати вплив культури на цінності та поведінку людей, а отже, на те, як організована й розвивається економіка країни. Але те, як це фактично відбувається, кидає виклик спрощенським стереотипам, на які можна натрапити повсюдно. Кожна культура багатогранна, складна й безперервно еволюціонує. Найважливіше те, що культура набагато менш впливова, ніж політика, у визначенні економічної поведінки особистості й економічних показників конкретної країни, незалежно про кого йдеться: чи то про корейців, які ласують жолудями, чи про мусульман, які навіть не їдять свиней, що харчуються жолудями.
−8%
