Про книжку «влада гідних»
Що дає змогу найкраще визначити, чи гідна людина обіймати важливі посади? Тест на IQ, як вважало чимало британських і американських науковців ХІХ і початку ХХ століття? Чи, може, кількаденний іспит, учасники якого мали подолати фізичні й розумові перепони, як упродовж століть було в Китаї? У різний час і в різних місцях правителі й цілі суспільства винаходили та випробовували найрізноманітніші варіанти, щоб досконало втілити принципи меритократії — влади найкращих, влади гідних.
Автор простежує історію меритократії від часів винайдення в Стародавні часи і до її сьогоднішньої кризи, щоб врешті поставити ключові питання — яке в неї майбутнє і чи є їй адекватні альтернативи?
Про автора
Адріан Вулдрідж — редактор відділу політики і колумніст журналу Economist. Доктор історії в Оксфордському університеті.
Книжки на схожу тематику
- «Консерватизм. Запрошення до великої традиції», Роджер Скрутон, «Наш Формат», 2022 рік
- «Дискримінація і нерівність», Томас Совелл, «Наш Формат», 2023 рік
- «Китайська модель. Політична меритократія та межі демократії (оновл. вид.)», Деніел Белл, «Наш Формат», 2023 рік
Відгуки про книжку «влада гідних»
Ця унікальна і дивовижна історія пояснює... що доручати обов’язки людям, які найбільш спроможні виконати їх, — це справді краще, ніж перевірені часом звичаї корупції, протекції, непотизму і спадкових привілейованих груп. Стівен Пінкер, професор психології у Гарварді, автор книжок «Добрі янголи людської природи», «Просвітництво сьогодні»
Чудова книжка... «Влада гідних» вносить важливі й потрібні виправлення в сучасну критику меритократії... Наполегливо рекомендую. Френсіс Фукуяма, філософ і політолог, автор книжок «Лібералізм і його протиріччя», «Ідентичність»
Цитати з видання «влада гідних»
За Платоном, будь-яке об’єктивне дослідження роду людського показує, що його представники від природи розділені на три типи, залежно від природних здібностей: золотий, бронзовий і срібний. Золоті люди — це законні хранителі держави, які завдяки поєднанню природних здібностей і ретельної підготовки здатні глибше мислити, чіткіше бачити і, як наслідок, правити справедливіше, ніж будь-хто інший. Срібні люди — це творці багатств, імпресаріо виробничого процесу. Бронзові люди — сини праці з мозолястими руками, які дбають про життєві потреби.
Сенс освіти — не заповнити голови дітей фактами, як наповнюють порожню склянку водою, а переконати їх любити мудрість заради неї самої. Мета всіх цих зусиль полягає не лише в тому, щоб створити добре освічену державну службу, хоча це й добра річ, а в тому, щоб створити касту царів-філософів або інтелектуальну аристократію, яка зможе вести державу до світла.
Сінгапур — мабуть, зразок меритократії для світу — перетворився з недорозвиненого болота на одну з найбагатших країн з вищим рівнем добробуту і більшою тривалістю життя, ніж у його давнього колоніального володаря. Скандинавські країни зберігають своє місце вгорі міжнародних рейтингів процвітання і продуктивності здебільшого тому, що віддані освіті, доброму врядуванню і, попри комунітарну видимість, конкуренції.
Автори демонструють, що країни з високими показниками меритократії мають значно більше бонусів від нових технологій, ніж із низькими, як-от Італія. До 1995 року італійський стиль управління, заснований на лояльності, не мав негативних наслідків для зростання продуктивності. Але з початком ІТ-революції таке управління уповільнило зростання продуктивності в Італії на 13–16 відсоткових пунктів. Це свідчить, що дивіденди від меритократії зростають разом із ІТ-революцією: меритократія — не лише таємне джерело економічного зростання в довготривалій перспективі, а й таємний інгредієнт, який стає чимдалі дієвішим.
−23%
